Колектори (Гребінки)

Колектор – це елемент, без якого не обійдеться підлогове опалення, до нього приєднуються всі трубопроводи від контурів, що гріють. Оскільки температура теплоносія, що подається в мережу з котельні, занадто висока для роботи теплих підлог, то спільно з колектором завжди працює змішувальний вузол, що забезпечує температуру води в межах 40-45 ºС.

Змішувальні вузли та колектори для теплих підлог виконують завдання з приготування теплоносія необхідної температури і подачі його у всі контури.

Щоб зрозуміти, як працює весь вузол, розберемо пристрій колектора докладніше. Він складається з двох горизонтальних трубок, що підключаються до подавальної та зворотної магістралі. Корпус та деталі колектора виготовляють із таких матеріалів:

латунь;
нержавіюча сталь;
пластмаса.
З метою контролю за тиском та температурою на колектор встановлюються термометр із манометром, а для спуску повітря – спеціальний кран. Ще в комплект входять заглушки, відводи, крани та скоби для кріплення вузла до стіни або до металевих рейок шафи. Багато постачальників практикують повну комплектацію всього вузла, де є розподільний колектор у зборі з насосом і двоходовим або триходовим клапаном.

Принцип дії
Робота вузла відбувається так: теплоносій циркулює по всіх контурах обігріву підлоги, що спонукається насосом. Витрата в кожному контурі регулюється клапаном вручну або автоматично від капілярного або сервоприводу. Коли температура в трубопроводі, що подає або зворотному трубопроводі (залежно від схеми) знижується менше встановленого значення, двох або трьохходовий клапан починає підмішувати гарячу воду із системи, а теплоносій з обратки надходить у загальну мережу. На малюнку показана схема роботи колектора з накладним датчиком температури води та двоходовим клапаном:

Схем роботи змішувального вузла існує кілька, в них застосовуються різні деталі, але його завдання залишається незмінним: підтримувати необхідну температуру в системі підлогового обігріву і керувати витратою теплоносія в гілках, що подають.

Рекомендації щодо збирання колектора
Виконати складання колектора теплої підлоги, що поставляється в повному комплекті, нескладно. Трубки для подавального та зворотного теплоносія вже забезпечені клапанами та датчиками витрати, їх треба тільки скрутити разом, якщо в комплекті колектор розділений на секції по 2 або 3 відгалуження. Потім, для зручності подальшого складання, трубки краще закріпити на штатних кронштейнах, тоді розподільник буде єдиним вузолом. Потім встановлюються заглушки, елементи приєднання, запірна арматура та контрольні прилади.

Примітка. У комплект поставки кожного виробу входить інструкція, за її допомогою і слід здійснювати складання та монтаж колектора теплої підлоги.

Наступний крок – це кріплення колектора до стіни, а потім вже можна ставити циркуляційний насос та клапан. Робити це в зворотному порядку не варто, потім буде незручно прикріплювати весь вузол у зборі. Насос і клапан з термоголовкою або сервоприводом монтуються відповідно до обраної схеми, після чого до них приєднуються магістральні труби опалення, що йдуть від котла, а до відводів – труби від контурів, що гріють. Бувають ситуації, коли розподільник встановлюється не в котельні, а в коридорі або іншому приміщенні, тоді для встановлення краще використовувати декоративну шафу для колектора.

Оскільки вартість колектора заводського виготовлення досить висока, такий вузол можна виготовити самостійно. Щоправда, насос і клапан для змішувальної частини, а також запірну арматуру придбати все рівно доведеться. Найпопулярніший спосіб зібрати саморобний колектор полягає в тому, щоб спаяти його з поліпропіленових труб і фітингів. Для цього будуть потрібні відрізки ППР труби діаметром 25 або 32 мм, трійники та відводи такого ж розміру та вентилі. Кількість фітингів і вентилів залежить від кількості контурів, що гріють. Із інструментів знадобиться паяльник для поліпропіленових труб з насадками, ножиці та рулетка.

Перш ніж зробити колектор з поліпропілену, треба відміряти і відрізати ділянки труби таким чином, щоб після з'єднання трійники знаходилися якомога ближче один до одного, інакше вузол виглядатиме не естетично. Потім до трійників приварюються крани і переходи, а до колектора - інші фітинги для з'єднання з насосом.

Слід зазначити, що саморобний колектор для теплої підлоги, зроблений своїми руками, матиме деякі недоліки. Наприклад, на відгалуженнях в магістралі, що подає, немає термостатичних клапанів, а на зворотній - датчиків протоки. За їх відсутності систему доведеться регулювати вручну, а це не завжди дає хороші результати. Звичайно, всі ці елементи можна встановити та підключити окремо, але тоді витрати праці будуть такі, що простіше придбати готовий виріб із пластику, вартість якого є досить демократичною.